ТАКА ДУМКА

ЗА УКРАЇНУ МАЄ ВОЮВАТИ КОЖЕН, А НЕ ЛИШЕ УЧАСНИКИ АТО

«Тепер просто моліться за нас», — сказав односельчанин, який перебуває на Сході в одній із найгарячіших точок. Нещодавно родичі та друзі завезли йому бронежилет та інший провіант. Відтак і його сім’я, і тисячі інших українських родин ревно моляться, із тривогою вчитуються в новини й із надією чекають рідний голос у телефонній слухавці з іншого кінця України...

     Але невже це все, чим можемо допомогти нашим героїчним хлопцям? Мені здається, що вже минув час, коли тільки небайдужі мають стояти із скриньками для пожертв на майданах і купувати необхідне для фронту. Сьогодні волонтером має стати кожен. А зробити це можна через оголошення воєнного або надзвичайного стану. І не лише у двох областях, де тривають бої, а в усій Україні. Бо якщо кожен щось зробить для фронту, шанс на перемогу значно зросте.

     Адже в Україні справді іде війна, і рано чи пізно вона може зачепити кожного, а не тільки родини мобілізованих і добровольців. Тому боронитися маємо гуртом і негайно. Потрібна часткова мобілізація (сьогодні Верховна Рада якраз має розглянути відповідний указ Президента), вишкіл новобранців. Потрібне переведення економіки на воєнні рейки, коли підприємства частково працюють і на потреби фронту. Техніка, яку можна відремонтувати, має негайно стати у стрій тощо.

     Усе це потрібно, щоб бути готовим до найгіршого сценарію, коли Кремль розпочне масштабне вторгнення по всьому периметру кордону. А це є дуже ймовірним, адже Путін явно діє за логікою Януковича, заганяючи себе у глухий кут. Сам він уже не зупиниться. Імперська Росія — досконала у своїй підлості та методах загарбання, які вона відточувала віками. Сподіватися на здоровий глузд кремлівських головорізів марно. Тому кожен день відстрочки такої всезагальної мобілізації — це нові похоронки зі Сходу…

     Звісно, навіть після трагедії з малазійським літаком Європа та США не стануть пліч–о-пліч з нашими солдатами, але Захід принаймні із розумінням сприйме будь–які заходи, яких українці вживатимуть, щоб захиститися від агресора.

     Не хочеться, ясна річ, нагнітати. Тим паче що до цього раз у раз закликають військові та політики. Мовляв, формату АТО достатньо для виконання поставлених завдань, а введення воєнного стану передчасне і навіть може нашкодити, бо спровокує Путіна. Рішення повинні ухвалювати професіонали, які володіють повною інформацією.

     Це так. Але є фактор, який не дає заспокоїтись. Кажуть, що, сподіваючись на краще, треба готуватись до гіршого. І мені здається, що вже усім зрозуміло: Путін здатний на найгірше.