Чуєте жахливий скрип? Це суне на Малинщину віз медичної реформи. А, здавалося, мав би не сунути, а їхати. Легко й тихо, немов нове авто. Можливо, колись завдяки усілякому сучасному тюнінгу той віз і перетвориться на автівку, однак, складається враження, буде це ще не скоро.

Нині в Україні немає жодного району, де б медична реформа проходила безболісно. Не виняток і Малинський. Коли прилетіли до нашого краю перші ластівки і принесли малинчанам звістку про поділ медичної допомоги на два рівні, більшість жителів міста та району ще й не здогадувалася, що то за штука. І тоді з екранів телевізорів, з газет нам почали роз’яснювати, що первинний рівень — це центри медико-санітарної допомоги, тобто поліклініки, вторинний — госпітальні округи. Таких округів на Житомирщині мало б бути дев’ять, і один із них, за попереднім планом, — у Малині.

Жителі Малинщини розуміли, що зміни в медицині дійсно необхідні, тож і бунтувати не стали. А тут нам ще й неабияк пощастило — госпітальний округ матимемо у себе в райцентрі. Та тільки раділи не довго: на возі медичної реформи серед усіляких документів та папірців «визирнув» на світ Божий проект наказу губернатора області Сергія Рижука, у якому чорним по білому було написано «центром госпітального округу, куди входять місто Малин та Малинський район, визначено місто Коростишів». Для малинчан, які лікуються у малинській лікарні, а не за кордоном, це означало наступне: якщо зламав ногу чи тобі болить у лівому боці, їдь до сусіднього міста. Бо, відповідно до наказу Рижука, у малинській лікарні повинні закрити хірургічне та травматологічне відділення.

— То це медична реформа чи медична катастрофа? — питали схвильовані люди. — Хіба 70-річна баба Дуня, жителька села Іванівка, зламавши ногу, поїде у Коростишів? Та вона й до Малині не знає, як добратися та на чому.

Звичайно, миритися з таким нововведенням, «народженим» в області, ніхто не збирався. На сесіях Малинських міської та районної депутати одноголосно вирішили звернутися до обласних чиновників з проханням прислухатися до думки людей і врахувати їхні побажання.

Тоді ми ще вірили, що нас почують. Нас просто не можуть не почути. Адже, здавалося б, реформи роблять для людей, то і без участі людей не обійтися. І губернатор нас дійсно почув, і зрозумів.

Тільки-но все нібито врегулювалося, з області подали голос, що госпітальні округи створюватимуться з урахуванням думки громади і не інакше, як на возі медичної реформи «дозрів» інший цікавий документ. Цього разу обласні чиновники вирішили відправити нас лікуватися у інший напрямок — до Коростеня. Саме про це йшла мова у новоспеченому розпорядженні Сергія Рижука. Оце так новорічний подарунок! Оце так прислухалися до людей!

Знову громада Малинщини заворушилася у передчутті недоброго. Після новорічних свят, 3 січня, була скликана позачергова сесія Малинської міської ради. Участь у ній взяли не лише міський голова та депутати, а й близько 800жителів міста та району.

— Нехай тільки спробують закрити нашу лікарню, то перекриємо трасу «Київ-Ковель» і залізну дорогу, — кричали обурені. — Якісне медичне обслуговування нам гарантує Конституція. То чого в нас забирають ці права?

Як би люди не пхали той віз з медичною реформою, чи вперед, чи назад, під обласну гору, з якої він скотився, змінити нічого не вдасться. І усі це добре розуміють. Але, можливо, можна якось вплинути на сам хід реалізації медичної реформи? Наприклад, створити у Малині десятий госпітальний округ. Адже в нас для цього і нова лікарня є, і чи не найкращі в області реанімаційне відділення та операційний блок. І транспортне сполучення дає можливість усім хворим без проблем дістатися до медичного закладу.

Та чи прислухаються до побажань малинчан цього разу? Чи не «кинуть» нас, як це вже зробили попередні рази? А може, спочатку дадуть згоду на створення такого округу, а потім скажуть, що у вас, дорогі малинчани, не вистачає ліжко-місць та кількості населення? І окрім нас самих нікому буде доводити обласним чиновникам, що до Малинського району можна було б приєднати частину Народицького. Тоді, гляди, у нас і ліжко-місць вистачило б, і людей. А отже, і госпітальний округ можна було б створити саме у Малині. 

Кожна реформа, здавалося б, повинна приносити у життя громади позитивні зміни. І, можливо, медична реформа не перетворилася б на медичну катастрофу, якби обласні чиновники хоч на півроку переїхали жити до Вишева, Іванівки, Пиріжок чи Діброви. А потім хоч раз проїхалися б нашими «славними» дорогами до Малина в лікарню, а звідти — до Коростишева чи Коростеня. І не на сучасних авто з кондиціонерами та підігрівачами, а на автобусі, що дихає на ладан, чи на електричці. І все це зі зламаною ногою чи гострим болем у підребер’ї. Тоді б державні мужі нас точно зрозуміли.

Сьогодні розпорядження голови Житомирської ОДА №412 від 25.12.2013 р. «Про хід модернізації закладів охорони здоров’я області» призупинено на два місяці. За цей час від нас, малинчан, у Житомирі чекають пропозицій, з урахуванням яких, як пообіцяв губернатор, віз медичної реформи їхатиме далі. Тож тепер залежить усе від нас та нашої активності.