Фантик привабливий. А якою ж буде цукерка від Порошенка?

Петро Порошенко — перший із кандидатів на президентську булаву, котрий минулої п’ятниці навідався до Малина зі своєю передвиборчою програмою «Жити по-новому»

Ще б пак! Голоси малинчан будуть зовсім не зайвими, адже 25 травня, день виборів президента України, не за горами. То ж саме час йти в народ.

Розпочалася зустріч політика з малинчанами з перегляду відеоролика, в якому докупи були зібрані найпромовистіші моменти з життя «шоколадного короля» на Майдані: то Петро Олексійович надихає на подвиги військовослужбовців, то допомагає жінці з дитиною на руках, то п'ятиканалівці впіймали свого шефа, як той підтримує пораненого протестувальника… Справжній герой! І як би ми без нього?

— Що означає жити по-новому? — звернувся до присутніх у залі столичний гість і одразу відповів. — Жити по-новому, це жити чесно. Припинити терпіти брехню. Перемагати на виборах мають не ті, хто краще збрехав, а ті, хто краще працював. Жити по-новому — це жити вільно, не забороняти громадянам право вільного протесту. Ніхто й нікому не повинен вказувати, як і за кого голосувати. Не можна брати і давати хабарі: ні в суді, ні на дорозі, ні в лікарні. Нове життя повинне бути безпечним, а це низькі ціни на продукти, відсутність безробіття, контрольований курс долара. Жити по-новому — це жити безбідно. В першу чергу, потрібно зняти корупційний податок із бізнесу. По-друге, найшанованішою людиною в Україні має стати платник податку, бо саме він годує і президента, і міністра...

Бабуся, яка сиділа біля мене, слухала-слухала Порошенка, а потім вголос промовила: «Скільки разів ми вже все це чули? Скільки разів клювали на цю наживку, і скільки ще буде обіцянок від інших кандидатів, аби тільки вуха стерпіли».

У нове життя, яке гарантує «шоколадний король», якщо стане главою держави, поки що віриться слабо — занадто вже м’яко стелить, забагато обіцяє: і дешевий газ, і доступні кредити під низькі відсотки, і долар по 8-9 гривень, і достойні заробітні плати та пенсії, і розбудову та підтримку села. І все це лише за 2-3 роки! Порошенко навіть грозиться відібрати сокири у лісників, аби врятувати українські ліси. Фантик, звичайно, яскравий, красивий, та чи буде такою ж смачною цукерочка від «короля солодощів»?

Такі думки почали мене тривожити після того, як заглянула у громадсько-політичне видання Порошенка. У газеті без найменшого натяку на скромність Петро Олексійович вже ледь не президент. Згідно з соціологічними опитуваннями, пишеться у «рупорі», у першому турі виборів його нібито підтримають 25 відсотків виборців, у другому, якщо Петро Олексійович змагатиметься за президентське крісло з Тимошенко, за «шоколадного магната» проголосують 46 відсотків українців. А у випадку, коли битва за булаву відбуватиметься між Порошенком та Тігіпком, то першого підтримає 51 відсоток виборців.

Не беремося судити про те, де і яким чином «добули» ці цифри соціологи, але замовність цієї, із дозволу сказати «статистики», на лице. Для того, щоб мати 25 відсотків симпатії українців, Порошенкові ще треба добряче працювати! Як плюси так і мінуси є у далекому і дуже далекому минулому Петра Олексійовича, де він ким тільки не був — від бізнесмена, котрий фінансував помаранчеву революцію, розраховуючи на те, що президент поставить його прем’єром, до гробовщика тієї революції, який доклав усіх зусиль, аби в ненависті до хитрішої конкурентки Тимошенко, яка зайняла «його» крісло, розвалити мрії помаранчевих фанатів. Встиг «шоколадний король» побувати й міністром уряду при Януковичу, при цьому провівши передвиборчу кампанію у якості… опозиціонера. Тепер Порошенко фінансував другий Майдан і знову цілеспрямовано крокує у вищі ешелони влади. При цьому на всі усюди розповідає про свої «благі наміри» та євросимпатії, про світле майбутнє України в Європі, яка одна-єдина здатна врятувати нас від російського «совка». До того ж, Петро Олексійович умудряється саме на російському ринку заробляти капітали.

Переконана, сьогодні усім нам хочеться не лише нового життя, хочеться нового підходу до передвиборчої кампанії, до виборів, до самого себе.

Їдучи до Малина зі своїм «новим життям» Порошенко забув про головне. Жити по-новому — це, найелементарніше, вчасно, без запізнення на 20 хвилин, приїжджати на зустріч із людьми. Жити по-новому — це давати можливість усім бажаючим ставити запитання і не поглядати в цей момент скоса на годинник, мовляв, час то піджимає, нас чекає інший електорат. Жити по-новому, це чесно відповідати на усі запитання виборців і не уникати незручних питань про друзяку Фірташа. Жити по-новому, це не лише обіцяти, що я вислухаю усіх, а й вислуховувати усіх. Інакше буде, як у переднього президента: грозився почути всіх, а чув лише себе…