Броня любові малинчанина Богдана Омельчака

Вражаючі історії вояків, про які минулого четверга розповіли журналісти телеканалу СТБ, мабуть, нікого не залишили байдужим. Щеміло серце, коли матір розповідала про загибель свого сина в зоні АТО, котрий був для неї одночасно і сином, і донькою… Коли наречена, замість того, щоб радіти, лила сльози, бо її коханий був тяжко поранений на війні і тепер прикутий до ліжка… Коли донька росте без батька, бо він на війні… Напевно, остання історія вразила малинчан найбільше, адже йшлося про нашого земляка, малинчанина Богдана Омельчака. Чоловік перебуває у гарячих точках на сході України вже п’ятий місяць. Стільки ж часу дорогого тата не бачила його донечка Владка. Дівчинка щодня переглядає відео на комп’ютері, де тато грає на гітарі й співає свою улюблену пісню. А Богдан сумлінно береже від дощів і вітру малюнок своєї коханої дівчинки і прислухається у телефонній трубці до дзвінкого голосу Владки. — Папа, тобі там не холодно? — турбується дівчинка. — Ні, бо ти ж мене чекаєш? Правда? У цю мить, хоч Богданові й було прохолодно, але стає надзвичайно тепло від доньчиної турботи і ласки. Що береже чоловіка від куль терористів? Всесильна любов! Вона міцніша за будь-яку броню, переконаний вояка. Як би тяжко не було, однак бажання жити стає все сильнішим, адже вдома на тебе чекають. Чекають правильно. Ця вражаюча історія Богдана Омельчака та його доньки Владки чимось нагадала казку, адже журналістам вдалося влаштувати зустріч найближчих людей. Поєднати, хоч і не надовго, два люблячих серця. Нехай і у вашому житті перемагає всесильна любов і усім мирного неба над головою!