Базарна війна триває. Хто кого?

У вівторок у великій залі райдержадміністрації відбулися збори підприємців, які торгують на базарі, керівників Житомирської облспоживспілки, адміністрації Малинського кооперативного ринку, міської та районної влади, громадськості.

Заради справедливості одразу хотілося б зазначити, що до теми базарної війни, яка розпочалася далеко не вчора і навіть не рік тому, потрібно підходити з кількох боків. Адже кожна сторона — підприємці, керівники базару та жителі Малинщини — судять про ситуацію, що склалася на базарі, зі своєї дзвіниці. І в кожного, як не крути, своя правда.

Підприємцям, і не тільки тим, які торгують на базарі, нині живеться нелегко: виторги мізерні, грошей у людей немає. Однак це нікого не цікавить — щомісяця треба сплатити податки, розрахуватися за оренду торгових площ, розібратися з іншими платіжками. Не приніс вчасно гроші до ринкової контори — на тобі пеню, і з кожним днем вона росте. До того ж, якщо мова йде про продаж одягу, то підприємцю треба йти в ногу з часом, тобто сезоном, — замінювати зимовий товар на осінній, а для цього знову потрібна кругленька сума. А де її взяти з такою низькою купівельною спроможністю населення? Пенсії затримують, бюджетники без зарплати.

— Кілька років тому ми за власні гроші ставили контейнери на базарі, а сьогодні адміністрація планує їх знести і встановити магазини, — першим взяв слово представник ініціативної групи від підприємців. — Все б нічого, але вартість оренди оновлених торгових точок підніметься на 65 відсотків! То чого ж тоді дивуватися, що в електричках, які прямують із Малина до Коростеня, яблуку ніде впасти? Там дійсно продукти і одяг дешевші, але й за оренду у Коростені такі гроші не деруть. Ми не проти того, щоб продовжувалася реконструкція ринку, будувалися нові павільйони, але лише тоді, коли покращиться ситуація в країні.

Про інші вимоги до адміністрації ринку повідомила усіх присутніх у залі підприємець Світлана Білошицька.

— У договорах оренди, які є на руках у підприємців, аж 18 протиріч, інколи навіть доходить до абсурду, — розпочала жінка. — Ось, наприклад, в одному з пунктів сказано, що «ринок зобов’язаний зберігати таємницю щодо договору». Яку таємницю? Від кого її зберігати, і що секретного є у тому договорі? Щодо реконструкції ринку, то нехай будують контейнери на «свинячому базарі», де весною та восени по коліна води й грязюки. З грошей за оренду, які сплачують підприємці, адміністрація ринку та охоронці отримують зарплату, але охороняється при цьому тільки контора ринку. Ніхто не нестиме відповідальності, якщо, не доведи Господи, хтось підпалить наші контейнери та ларьки. Як так може бути?

Кожен виступ ініціативної групи від підприємців супроводжувався  оплесками та вигуками із залу «Банду геть!», «Недовіру директору ринку Пащенку!».

— Хочеться ще кілька слів сказати про один «невід’ємний базарний платіж» — послуги платного туалету, — продовжила підприємець Світлана Білошицька. — Двічі на день сходити до туалету — три гривні, а за місяць близько 50 гривень. Може, хоча б для підприємців зробити вбиральню безкоштовною, адже ми й без того носимо чимало зборів та поборів до контори?

— Нехай зроблять безкоштовний туалет на території ринку, адже на базар приїжджають люди з села, для яких оті півтори гривні — великі гроші! — пропонували із залу базарники. — І мам з дітьми на ринку багато. Нехай кожен обирає, у який туалет іти.

Довго ще обговорювали підприємці соціальну вбиральню та «свинячий базар», ябо, як ще його називають у народі, «циганський». Видно, ті цигани зі своїм лахміттям стали нашим підприємцям, як кістка впоперек горла. Одні базарники вимагали негайно перевірити у продавців на «свинячому базарі» дозвільні документи на торгівлю, а інші, розуміючи, що цигани «з дешевими шмотками» (але такої ж якості, як і в малинських бізнесменів) — це хороша конкуренція, пропонували взагалі вигнати з території ринку чужинців.

Врешті-решт слово надали керівництву Житомирської облспоживспілки. Аби втихомирити людей і дещо зняти напругу у залі, Василь Баранівський повідомив, що рішення будівництва і реконструкції ринку скасовується, а також пообіцяв вирішити питання з безкоштовним туалетом. Однак люди все одно не заспокоїлися: «А де ви були раніше? Невже не знали, у яких умовах ми працюємо? Чи з Житомира малинського базару не видно?».

— У мене на базарі ларьків нема, — виправдовувався Баранівський.

—  А нащо вам ті ларьки? — запитували підприємці. — Ми самі вам усе принесемо: і сала, і м’яса, і молока, і штани джинсові…

—  Нехай Пащенко оприлюднить свої статки, — звернувся до директора ринку представник ветеранської організації Олександр Грищенко. — Не даремно ж він так хвацько узявся розбудовувати ринок, адже його синок керує будівництвом, тож зрозуміло, у чиїй кишені осідають грошики.

У цій перепалці, складалося враження, «полюбовно» вирішити усі питання між підприємцями та адміністрацією ринку не вийде. Керівники базару наполягали на тому, що змінювати будь-що треба у рамках закону, базарники ж були переконані, що ринок очолює банда, усі один одного прикривають та вигороджують, тож про які закони може йти мова.

Розставити усі крапки над «і» взявся секретар міської ради Олексій Шостак. Він запропонував вирішувати наболілі питання не революційним шляхом, а законно, створивши для початку профспілку. Також чиновник нагадав усім присутнім у залі, що окрім підприємців та адміністрації ринку є ще й третя сторона — звичайні жителі міста та району. Треба подумати й про їхні інтереси. А вони які? Аби на місцевому ринку можна було придбати продукти та одяг за прийнятними цінами. Одні йдуть за речами та продуктами харчування у магазини, інші — на ринок, а хтось (і їх більшість) одягається на «циганському базарі». І про цих людей треба думати.

Зі словами Олексія Григоровича, звичайно, не можна не погодитися. Як на мене, то «циганський базар» потрібен, але за умови, що гроші за оренду торгових площ йтимуть не комусь у кишеню, а в касу ринку, а потім і в міський бюджет. І ще один супермаркет у Малині, про який згадували базарники, також зайвим не буде, адже, як кажуть, конкуренція йде лише на користь, гляди, й м'ясо на базарі подешевшає…