Басейну у Малині немає, а забігайлівки та розливайки — на кожному кроці

   Спекотного дня дівчатка 10-12 років, підгорнувши до колін джинси, весело охолоджувалися у фонтані, що в міському парку. От би й дорослим так, подумала я. Зняти з плечей усі турботи та проблеми та й у прохолодну дощову водицю, що заповнила фонтан. Однак, якщо дітей ще можна зрозуміти, то про дядька чи тітку, які бльовхатимуться у фонтані, скажуть, буцімто в них з головою недобре і покрутять пальцем біля скроні. Інша справа, якби у Малині був басейн та ще й із прийнятною ціновою політикою.

Тоді б, переконана, і дітям, і їхнім батькам було де відпочити, до того ж, з користю для здоров’я. І міському бюджету була б від того відпочинку користь — щодня капала б до нього свіженька копієчка. Але усе це лише мої фантазії. Насправді ж картина у нашому місті обласного значення інша, й доволі, як на мене, сумна. Як гриби після теплого дощу, ростуть у Малині різного роду розливайки та забігайлівки. Яскравий тому приклад кафе «Приятель», що біля кінотеатру. Була собі майстерня для взуття. Клеїли там чоботи, підшивали туфлі, а потім — бац! І взуттєвий ларьок дивним чином перетворився на кафе! Правда, у цьому «п’ятизірковому» закладі теж дбають про молодь, тут, можна врятуватися від спеки й охолодитися. Пивом, наприклад. Тільки користі від того малинчанам — ніякої! А от комусь із міськради таке сусідство, схоже, вигідне…

На фото: нічні відвідувачі фонтану у міському парку.

Знімок із сторінки Малинський бомонд.