ЯК НАВЧИТИСЯ ЖИТИ ПО-НОВОМУ ЗІ СТАРИМИ ЗАРПЛАТАМИ ТА ПЕНСІЯМИ?

     Баба Ганна, або, як її на роботі називали, Ганна Спиридонівна, котра раніше постійно випитувала координати новопризначених чиновників, щоб просити в них гроші на лікування, тепер цікавиться тим, чи буде мати за що купити харчі після галопу цін на ринку та в магазинах. У жінки пенсія трохи більше тисячі гривень. І цю суму треба розподілити так, щоб і на комунальні послуги вистачило, й на ліки, бо здоровя вже нікудишнє, і їсти ж хочеться. На мясо й рибу баба Ганна вже давно не дивиться, аби хоч на хліб було, думає старенька. До того ж її хвилює ще одне питання, як зиму зимуватиме?

     Відповісти пенсіонерці непросто: з 1 травня підвищилися ціни на газ, що сповна відчуємо, коли розпочнеться опалювальний сезон; з 1 червня почали діяти нові тарифи на електроенергію; з 1 липня обіцяють збільшити майже вдвічі ціни на послуги водопостачання та водовідведення. Нацкомісія з Держрегулювання у сфері послуг пояснює, що тільки тепер українці платитимуть за воду згідно з економічно обґрунтованим рівнем — із закладеною рентабельністю до п’яти відсотків, що тарифи на воду востаннє підвищували у 2008 — 2012 роках, і за цей час її собівартість суттєво зросла. А мені подумалося: «Хто ж дбатиме про споживача, який викладає з сімейного бюджету дедалі більше за ту саму, а то й гіршу якість?»

     З тривожною цікавістю щодня стежимо й за торгами на міжбанківській валютній біржі, очікуючи, що долар та євро, з огляду на «відсутність економічного підґрунтя для зростання», впадуть. Наразі, як кажуть, віз і нині там. І хоч перші шокові моменти ми вже пережили, миритися з тим, що з кожним днем стаємо дедалі біднішими, важкувато.

     Де шукати вихід у такій надскладній ситуації, коли заробітні плати та інші соціальні виплати заморожені до кращих часів, коли вже сьогодні експерти прогнозують інфляцію на рівні 14 відсотків? Можливо, врешті–решт почати запозичувати закордонний досвід, дарма що досі він видавався нам далеким від наших реалій.

  Торік моя знайома побувала в Угорщині та Австрії, жителі яких найбільше економлять… на комунальних послугах. Жінка розповідала, що обабіч дороги впродовж сотні кілометрів в очі впадають вітроелектростанції, що й приносять європейцям реальне здешевлення.

     Нещодавно дізналася, що євросоюзна фінансова допомога Україні передбачає і 173,32 млн гривень, які мають бути спрямовані Мінекономторгівлі на виконання завдань і заходів державної цільової економічної програми енергоефективності та розвитку сфери виробництва енергоносіїв із відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010–2015 роки. А Держагентство з енергоефективності та енергозбереження констатувало, що Україна отримала 15,6 мільйона євро від ЄС на енергоефективні проекти в 2013 році.

     Трохи заспокоює запевнення урядовців, що найбідніші верстви населення будуть соціально захищені. Залишається тільки сказати: поживемо — побачимо. Але практика свідчить, що ліпше готуватися до гіршого й отримати краще, ніж навпаки.