На межі

Відсвяткували закінчення навчального року зґвалтуванням 

Кожен робочий день у редакції розпочинається із резонансних новин: хто що чув, що бачив? Цього разу серед багатьох подій, що трапилися на Малинщині, привернуло увагу жахливе повідомлення із села Пристанційне.

«Минулого четверга школярі, серед яких були три хлопці та дівчина, вирішили «по-дорослому» відсвяткувати закінчення навчального року. І так сталося, що не просто випили по чарочці, а напилися до безпам’ятства, а наостанок, аби свято по-справжньому вдалося, ще й зґвалтували подругу, з якою разом чаркували. Дійшовши до тями, учениця збагнула, що сталося, і звернулася до правоохоронців із заявою на своїх кривдників»…

Дізнавшись про цей жахливий випадок, одразу зателефонувала до правоохоронців. Вони підтвердили усе сказане вище. А також повідомили, що справу й досі «розгрібають».

Знайома вчителька, котра працює у Пристанційному, також була небагатослівна щодо жахливої історії в сільській школі. Сказала лишень, що й про постраждалу «ученицю доброго нічого не скажеш, вона у свої роки вже і Крим, і Рим, і мідні труби пройшла».

— Вам, журналістам, тільки сенсацію подавай! — мовила наостанок  педагог. — І хіба тільки в Пристанційному таке, молодь тепер і в місті, і в селах з барів не вилазить, знають усе більше за дорослих. А чарка в роті… Самі знаєте… Тож чого ж дивуватися?

Щодо сенсації, то ніхто й не ставив за мету таврувати школу, відділ освіти чи інші районні інстанції, називати прізвища ґвалтівника чи постраждалої школярки. І проводити журналістське дослідження, щоб підтвердити інформацію, отриману з достовірних джерел, також не було потреби. Адже дійсно йдеться про поширене, дуже болюче і, на жаль, типове явище у нашому житті, яким перейматися ніхто не спішить. Однак, чим більше думаєш про те, що сталося, тим більше виникає питань. Звідки  у дітей спиртне? Хто продав їм оковиту? Куди дивляться батьки?

Як на мене, то на покарання заслуговують не лише кривдники дівчини, а й торговці горілкою чи то в магазині, чи то на «точці». Адже саме спиртне зводить з розуму людину.

— Замилувано дивилися на школярів, які прийшли на урочисту лінійку з нагоди закінчення навчального року з квітами, у святковому вбранні, дякували вчителям і батькам за науку, — ділилася враженнями знайома сільська вчителька. — Такі юні, гарні, радісні. Війна на Сході України та Євромайдан поклали відбиток і на дитячі душі. Школярі співають Гімн України, вітаються «Слава Україні!». І зовсім із протилежним почуттям спостерігала за тим, як юні випивохи під вечір святкували Останній дзвоник із пивом у руках. Ніби світ перевернувся. А чому усе так? Бо учням ніде веселитися. Будинки культури на замку, а про дозвілля ніхто у селі не дбає. У кого дітям було навчитися святкувати тверезо, якщо змалечку вони беруть участь у хмільних родинних застіллях? Іншого «сценарію» відзначення пам'ятних подій у житті просто не бачили.

Захмелілих хлопців і дівчат на вулицях міст і сіл бачити не в дивину, це начебто дрібний грішок. Однак якщо раніше пияцтво здебільшого закінчувалося алкогольним отруєнням чи бійками, то тепер вбивствами та зґвалтуваннями. Про якісь подібні випадки ми дізнаємося, а якісь просто замовчуються та приховуються. І все ближче й ближче ми наближаємося до прірви…

Світлана СОТНІЧЕНКО